Як сваритися з батьками?

Ні, я не жартую. Мене направду дуже цікавить практична сторона питання. Бо вони мене виховали так, що я цього зробити не можу. От щодо посилання наху# будь-кого іншого — жодних проблем. А їх не можу. Бо то є Мама і Тато.

І в мене є така чуйка, що вони знають про цей глюк мого організму і активно ним зловживають.

Якби наші розмови десь за рік-два скласти в діалог, то получилося б щось таке:

— Там по сусідству з Ш. дача продається, давай купимо.

— Я не при ділах. В мене такої суми нема. (При тодішній зарплаті я б її реально довго заробляв)

— То нічого, є заначка, купимо, оформимо на тебе, ля-ля-тополя

— Пофігу. (Мені тоді було пофігу практично на все)

— Там є будка, господар хоче її забрати або треба доплатити.

— Хай забирає — вона жахлива.

— Я заплатив — хай буде.

(Вголос мовчу, а всередині гризе питання) На якого лєшого ти мене питався, якщо вже все вирішив?

— Давайте, хлопці, вирішуйте що де буде — тут все ваше, я не пхаюся.

— Косимо бур’яни, підрізаємо дерева, ставимо мангал, робимо шашлик.

— Нє, давайте викорчуємо он ті дерева, зробимо грядку.

(Вголос мовчу) На-}{e-ра ти питав?!!!

(Позаочі) Ай-ай-ай! Як не гарно! Мама копає грядку, а він лежить в гамаку і з дітьми бавиться...

(Так само позаочі) Бля! Я на це з самого початку не підписувався!

— Може би тут десь хату збудувати? Ти подивися в інтернеті може якісь плани гарні є.

— ОК. (Зарплата вже дозволяє про таке думати)

...

— Ну от можна десь тут, якось отак будувати.

— Там будка. Треба з нею щось робити.

(Подумки) Ага бля! Я казав віддай її нафіг! (Вголос) — Давай розвалимо її, там металу багато, здамо — можна буде зразу якісь матеріали купити за ті гроші.

— Я домовився про кран — пересунемо її он туда.

(Вголос мовчу) FU-U-U-U-U-U-U-UCK!!!

— І ще мама тепличку хоче. Де поставимо? Чого ти мовчиш?

(Це я вголос мовчу, а насправді...) @ука, та мені насрат# де буде ваша трижди %обана теплиця! Хочете раком лазити по городу — лазьте, хочете !бстися з будками, тепличками, сраками і мотиками — на здоров’я. Мене ці всі ідеї НЕ ЦІ-КАВ-ЛЯТЬ!!!!
 

Ото власне через це все і хочу, щоб хтось підказав мені як з ними сваритися. Бо я вже бачу, що моє мовчання сприймається як знак згоди і лавина ідей наростає. І я чесно намагаюся вибирати серед них більш-менш адекватні і відсікати особливо брєдові, але в якийсь момент я, боюся, наговорю лишнього і ми жостко посраємося.

А цього я не хочу.

Бо це Мама і Тато.