«Бляхи» VS теорія імовірності
Якось мені було скучно і я вирішив «тряхнути стариною»: порахувати при яких параметрах розпіздяйства водіїв досягається сучасна статистика аварійності.
Отож вихідні дані:
- «бляхи» складають близько 10% від кількості авто в Україні (злі язики кажуть, що всі 15%)
- 5% ДТП в Україні відбувається за участю «блях» (злі язики кажуть, що 7%)
Чим хороша статистика — вона має справу з великими числами і на неї не впливають одиничні випадки. Якщо є множина з тисячі водіїв і за рік вони скоїли 100 ДТП, то для статистики важливо лише, що імовірність ДТП складає 10%. Якщо за 10 років хтось потрапить в аварію двічі, а хтось жодного разу, то результат буде точнісінько такий, як і у випадку, коли припаде рівно по одній ДТП на водія.
Тому для побудови моделі можна припустити наступне:
- нехай ми маємо 100000 авто
- будемо вважати, що всі вони з однаковою частотою зустрічаються один з одним на дорозі
- припустімо, що кожен водій, під час кожної тисячної зустрічі спричиняє ДТП
Якщо матрицю зустрічей представити графічно то вийде квадрат рівномірно покритий точками ДТП. В реальному житті насправді буде каша, але густота точок в різних випадкових, проте достатньо великих зонах, буде однаковою. Тому для моделі можна вважати, що аварії відбуваються «за розкладом».
Тепер літерою «г» відсічемо краї, які відповідають за 10% «блях» і отримаємо співвідношення 1900000000:8100000000, тобто 19:81.
Якщо весь квадрат покритий точками ДТП рівномірно, то отримуємо, що кількість ДТП за участю «блях» мала б складати 19%. А якби хейтери, які стверджують, що «бляхи» факаплять суттєво частіше, раптом виявилися праві, то і ще більше.
Але статистика ДТП зовсім не така...
Перший варіант як привести модель у відповідність з реальною статистикою: маніпулювати частотою ДТП.
Найгрубша прикидка: припустимо, що «бляхи» не факаплять взагалі (страшний сон деяких моїх FB-френдів). Все одно вони потраплять в тих 9% ДТП, які «для них» створять інші водії.
Мало. Треба придумувати щось ще.
Давайте введемо в розрахунок поняття "контраварійне водіння": Припустімо, що раз на тисячу зустрічей кожен водій не спричиняє ДТП, а просто створює аварійну ситуацію. І з певною імовірністю другий водій може її уникнути.
Це дещо прорідить точки ДТП, але знову треба припускати, що наші групи водіїв володіють цими навиками нерівномірно.
І знову: якщо припустити, що «бляхарі» — боги контраварійного водіння і уникають взагалі всіх ДТП створених не ними, то все одно залишається 9%, які створюють вони!
В результаті, щоб досягнути статистичних 5% доведеться визнати, що бляхарі і самі рідше створюють аварійні ситуації і реагують на них краще.
В цьому місці пукани вищезгаданих FB-френдів вже би мало розірвати :-D
Кальма, сеньорес... Є інший варіант: можна припустити, що деякі автомобілі між собою не зустрічаються.
Власне в реальному житті так і є. Як наслідок: певний відсоток автомобілів ніколи не перетнеться на дорозі з «бляхою». В «ідеальному» варіанті, коли українські авто товчуться між собою, а бляхи — між собою получається 1.22%
5% получається, якщо (залежно від способу виділення підмножин) частка авто які ніколи не зустрічаються з «бляхами» становить 72-78%
А якщо панове хейтери будуть наполягати, що середньостатистична аварійність «блях» вища, то ця цифра ще більше наблизиться до граничних 90%
І тепер виникає закономірне питання: якого біса ви, «правильні» мої, на кожному кроці верещите про всеможливі гріхи «блях», якщо 3/4 учасників дорожнього руху ніколи їх в очі не бачили???
От такі розклади, риби мої...
P.S. звісно модель не ідеальна, бо бувають як «одноосібні» ДТП — в'їхав в дерево, злетів в кювет, так і ДТП за участю трьох і більше авто, але
- їх частка порівняно з «класичними» навряд чи така велика
- придумайте кращу модель, якщо можете :-P
«Бляхи»
Срачі про польські бляхи все ніяк не затихнуть, тому попробую зібрати до купи всі аргументи чому я загалом позитивно ставлюся до цього явища і активно користуюся його існуванням :-)
Зразу скажу, що мене нервує в агітаторах за протилежну позицію: вони говорять лозунгами. Максимум короткими реченнями. І сформульоване це все так, що на правду ніби і схоже, а насправді містить її в собі дуже мало. Тому вибачайте за «многабукафф», але свою думку я буду розписувати детально.
Ото ж давайте розберемо що нам парять, і як все є насправді.
Брехня №1:
EFI імені Lenovo VS Linux
Дав мені брат побавитися з забавкою: Lenovo ThinkCentre M81. Загалом штуковина хороша:
- Intel Core i5 2400, 3.1GHz
- 8Gb RAM
- відео інтегроване; можна поставити низькопрофільну PCI-Express картку
- мережа, звук, DVD, HDD, USB і т.д.
В мене довго руки не доходили попробувати що то за звір, але ото було три вихідних та й вирішив таки запустити глянути що там і як. Не зважаючи на присутність ліцензійної наклейки Windows 7 компутер приїхав з забугреччини не просто без операційки, а ще й при загрузці урочисто повідомив, що дані «сек'юрно ерейзнуті» якоюсь модною програмульою.
Ну невелика біда — після недовгого знайомства з настройками BIOS'a я почав ставити свій улюблений Mageia Linux.
Ліричний майже відступ:
Dejavu. Майже.
За вікном вересень, а вересень це що? Правильно: книжковий форум. Ну і само собою я туди попхався, як, зрештою, майже кожного року.
Набір покупок теж майже традиційний:
— поповнення колекції свіжими частинами «Адвоката з Личаківської» та перекладами «Хронік Амбера» і «Путівника автостопом по галактиці»
Сукологія
Ото як начитаєшся інтернету скільки всяких уродів розвелося навколо — диву даєшся. Причому чим більше читаєш — тим більше дивуєшся скільки критеріїв підходять під тебе самого.
Так ото зараз я тобі, друже-читачу, розкажу яка я рідкісна сука:
...про політику і сміття...
|
Однією із суттєвих перешкод для успіху роду людського слід вважати те, що люди слухаються не того, хто розумніший за інших, а того, хто голосніше за інших говорить. |
|
| Шопенгауер | |
|
Пиши про політику і сміття і тебе будуть читати |
|
| Бублик | |
Теми ці і справді благодатне поле для графоманства, від чого постійно страждає стрічка новин мордокнижки, але раз пишуть всі, то вставлю своїх п’ять копійок і я. Як казала колись приснопам’ятна пані Стася: «А во в Італії якась курва стала депутатом, а я що гірша?»
Наперед прошу пробачити за кількість букофф.
Ото ж теза, яка мабуть найчастіше мусолиться у зв’язку з обидвома цими популярними напрямками дискусії: проблему сміття використовують, щоб понизити рейтинг Садового. Думка має право на життя, але... Давайте-но подивимося звідки цей рейтинг взявся.
...
...на якогось чорта поновив реєстрацію доменів ще на рік....
Це ще хтось читає?
Blog Day 2016
Ця стаття мала б з'явитися на кілька годин раніше, але ...(довга історія)
Хоча технічно поки що ще 31.08, а значить блогери все ще святкують :-)
Традиційно прийнято згадувати трохи більше «колег по цеху», проте я лінивий, тому розповім лише про один блог, який нещодавно додав в rss-читалку: Блог Романа Дмитрика
Fountainhead
Пораду до уваги прийняв, книжку прочитав.
Якщо назва статті нічого Вам не говорить, а сходити по лінку ліньки — пояснюю: мова йде про книгу Айн Ренд «Fountainhead».
Навмисно стараюся уникати перекладів назви, бо маю таку внутрішню чуйку, що і українське «Джерело» і "апсчєпонятный" «Источник» насправді є, хоча і правильними перекладами слова «Fountainhead», але не дуже прийнятні в контексті самого роману. На мою думку там частину head викидати аж ніяк не можна. Краще б написали «Світла голова» — було б ближче до істини.
Тим хто читав «Атланта» буде все більш-менш знайомо і можливо місцями нудно:
Старість не радість.
Я кайфую...
Тут могла б бути...
Шо 'м вам годен вповісти, діти мої: маю шмарки як батоги, напив 'ім си гідно гербати зо «Старим Таліном» і лежу буквою «зю» під ковдрою. Так що, вибачайте друзі, ні в які гори я завтра не їду :-(
Але є і файна новина:
Головна
Статті
RSS
Запитай
Про мене