...про політику і сміття...

 

Однією із суттєвих перешкод для успіху роду людського слід вважати те, що люди слухаються не того, хто розумніший за інших, а того, хто голосніше за інших говорить.

  Шопенгауер
   
 

Пиши про політику і сміття і тебе будуть читати

  Бублик
   

Теми ці і справді благодатне поле для графоманства, від чого постійно страждає стрічка новин мордокнижки, але раз пишуть всі, то вставлю своїх п’ять копійок і я. Як казала колись приснопам’ятна пані Стася: «А во в Італії якась курва стала депутатом, а я що гірша?»

Наперед прошу пробачити за кількість букофф.

Ото ж теза, яка мабуть найчастіше мусолиться у зв’язку з обидвома цими популярними напрямками дискусії: проблему сміття використовують, щоб понизити рейтинг Садового. Думка має право на життя, але... Давайте-но подивимося звідки цей рейтинг взявся.

Широкій публіці Андрій Іванович явився у 2005 році як голова ГО «Самопоміч» — організації, яка використовуючи ресурс ТРК «Люкс», керованої тим же Андрієм Івановичем, відверто чмирила (інше слово важко підібрати) комунальні підприємства Львова. Цей піар хід дозволив А.І. у 2006 році стати міським головою Львова. Ту незначну купку людей, яка пам’ятала, що насправді все це робиться за гроші вкрадені через контору «Галицькі Інвестиції», на фоні потужної медіа-пропаганди ніхто не почув і дерибан продовжився вже в стінах міської ради.

Благо відразу ж підвернувся вдалий привід: 750-річчя Львова. Що за «дійство» вийшло пам’ятають всі. Проте навряд чи всі пам’ятають, що організацією цього дійства в результаті дуже зацікавилася прокуратура, бо всі заходи були профінансовані двічі: один раз за кошти держбюджету, а другий — за кошти спонсорів. ЖОДНОГО документа від міськради прокуратура не отримала. Проте цікавитись перестала. Що отримала прокуратура залишається лише здогадуватись. Зате точно відомо, що отримав оргкомітет — вони в повному складі стали «відділом промоції міста». А ще, як побічний ефект, Львів отримав другий герб, з легкої руки Тьоми Лєбєдєва відомий як «парад гандонів».

Кількома місяцями пізніше міськрада отримала ще одне цікаве надбання: Департамент економічної політики очолив Олег Синютка. Переважній більшості львів’ян тоді це прізвище нічого не говорило, але невдовзі воно стало дуже популярним у львівських ЛКП і призвело до зміни керівного складу у більшості з них. Причому в абсолютно добровільний спосіб. Директори і головні бухгалтери позвільнялися по одній простій причині: звітність, яку вимагав Олег Михайлович не мала нічого спільного ні з усталеними принципами бухобліку ні з комунальними нормами. Зате вона показувала як ЛКП «не по днях, а на глазах» починають краще працювати. Про принципи якими досягалося покращення можете судити по простому факту: за 9 місяців керування департаментом О.М. не оплатив жодного рахунку жодній обслуговуючій організації (його наступниця потім пів року ще борги віддавала).

Тут слід відволіктись на один кумедний факт. Після обрання А.І. мером склалася вельми неординарна ситуація: міська рада зобов’язана була приймати рішення по кляузах, які свого часу подала ГО «Самопоміч». За що боролися на те і напоролися. Вирішення проблем потребувало фінансування, а справді виділяти кошти замість того, щоб «прикарманювати» їх ніхто не збирався. Тому методи Синютки по підгонці показників стали справжньою знахідкою для А.І. і менш ніж через рік роботи Олег Михайлович отримав посаду першого заступника, після чого розмах екзекуції над ЛКП лише зріс і звідти повтікали всі решта притомні працівники.

Оцінивши масштаби «утєчки мозгов» О.М. зробив «хід конем»: замовив на SoftServe централізовану бухгалтерію для всіх ЖЕКів і ті хто в результаті опинилися на посаді гордо іменованій «головний бухгалтер» стали просто набивати туди дані, а фахівці Управління економіки міськради стали контролювати щоб вони не лажали. Серв в накладі не лишився: сумарно зі всіх ЖЕКів приходить кілобакс з хвостиком щомісяця — цілком пристойна сума за підтримку 1С-ки (А ви думали вони сильно напрягалися і писали щось з нуля? Наївні!)

Наступне «щастя привалило» від УЄФА, яке вибрало Україну та Польщу для проведення Євро-2012. Обсяг медіа-шуму навколо цього рішення можна порівняти хіба з обсягом дерибану виділених на Єврочемпіонат коштів. На камеру розмальовували левів з м’ячами, а втихаря «ремонтували» дороги і продавали місця під готелі. Хтось може згадати, яка дорога залишилася відремонтованою з часів Євро? Навряд чи, бо ремонтували як завжди — так що асфальт сходив зі снігом. Зараз про цей період нагадує лише анекдот про таксиста, аеропорт і зав’язані очі :-)

Приблизно в той час А.І. намагався учудити схему шантажу держави аналогічну до сьогоднішньої сміттєвої, але тоді причиною для вимагання грошей був сморід. Як і зараз ніхто особливо не «повівся» і план довелося згорнути, під ризиком зриву «Євро-12». Чому почало смердіти і чому перестало ніхто ніколи внятно не пояснив...

Якщо цікаво: по аналогії з 750-річчям всі «готувальники» до Єврокубка успішно залишилися на своїх місцях в міськраді, змінивши лише назву з Департамент «Євро-2012» на Департамент розвитку (і то аж в 2014 році!!!)

Вершиною розгулу популізму стала передвиборча програма «Львів-2020», яка дозволили А. Садовому втретє стати міським головою. Там в заслугу Андрія Івановича записано все — від створення Гарячої лінії міста (яка насправді працює з 90-х, тільки назва була інша) до зростання чисельності працівників львівських ІТ-компаній. Якби одного з його дітей звали Левом, то певно би написали, що саме Андрій Іванович і заснував Львів на честь свого сина.

Само собою кількість обіцянок відповідна.

Я це все до чого веду: рейтинг Андрія Івановича — це не показник його діяльності на посаді міського голови. Його рейтинг — це результат махінацій, підтасовок і піару. Зараз, коли він вийшов у велику політику і його персоною всерйоз зацікавилися за межами Львова, потужності «Люксів» вже не вистачає, щоб підтримувати гарну картинку. От і рейтинг реагує відповідно. Я не кажу, що в нього немає ворогів, які сприяють цьому процесу — звичайно ж є, але це лише питання темпів падіння, а саме падіння рейтингу явище цілком самостійне і закономірне: шила в мішку не втаїш.

Ні, ну правда, скажіть який рейтинг може бути в міського голови з такими «заслугами»:

  • ЛКП (екс-ЖЕКи) ні сніг ні бруд не прибирають, нічого не ремонтують, зате гроші беруть за все підряд
  • теплоенергетичні ЛКП збирають гроші за двоставковим тарифом, який ніхто пояснити не може, проте і виграти суд про його відміну теж ніхто не може
  • транспортні ЛКП закуповують рухомий склад за завищеними цінами в компаній-прокладок, або не оплачують покупку, якщо беруть прямо в виробника
  • дороги ремонтуються «до першої зими», зі зривом всіх термінів, зате за такі суми, що в інших країнах вже би все місто новим асфальтом перекатали
  • штат чиновників міськради збільшився настільки, що окремі підрозділи вже змушені були виїхати з Ратуші
  • землі під забудову продаються незважаючи чи це охоронна зона Юнеско, чи парк, чи колишнє захоронення прокажених
  • ну, а «модну» проблему сміття згадаєте вже самі. Тільки не забудьте все що з цим пов’язано: «доля», підпільний сортувальний бізнес в Грибовичах, «Грін Ера»

Коротше: не є А.І. тим, яким змальовують його кишенькові медіа. Не є...

...

...на якогось чорта поновив реєстрацію доменів ще на рік....

Це ще хтось читає?

Blog Day 2016

Ця стаття мала б з'явитися на кілька годин раніше, але ...(довга історія)

Хоча технічно поки що ще 31.08, а значить блогери все ще святкують :-)

Традиційно прийнято згадувати трохи більше «колег по цеху», проте я лінивий, тому розповім лише про один блог, який нещодавно додав в rss-читалку: Блог Романа Дмитрика

Fountainhead

Пораду до уваги прийняв, книжку прочитав.

Якщо назва статті нічого Вам не говорить, а сходити по лінку ліньки — пояснюю: мова йде про книгу Айн Ренд «Fountainhead».

Навмисно стараюся уникати перекладів назви, бо маю таку внутрішню чуйку, що і українське «Джерело» і "апсчєпонятный" «Источник» насправді є, хоча і правильними перекладами слова «Fountainhead», але не дуже прийнятні в контексті самого роману. На мою думку там частину head викидати аж ніяк не можна. Краще б написали «Світла голова» — було б ближче до істини.

Тим хто читав «Атланта» буде все більш-менш знайомо і можливо місцями нудно:

Старість не радість.
Я кайфую...
Тут могла б бути...

Шо 'м вам годен вповісти, діти мої: маю шмарки як батоги, напив 'ім си гідно гербати зо «Старим Таліном» і лежу буквою «зю» під ковдрою. Так що, вибачайте друзі, ні в які гори я завтра не їду :-(

Але є і файна новина:

«Політ золотої мушки»

Вчора сходив на хороше кіно. З часу останньої «кіношної» статті я в кіно ходив ще не раз, але цей фільм справді вартий уваги. Чому?

«Да будет свет!» сказал Ахмет...

... а получив ще й інтернет!

Потихеньку приводжу до ладу свою хату і в процесі захотілося мені трохи додати світла на кухні. Вирішив купити світлодіодну стрічку, щоправда, конячі бухти, які продаються в нас на радіоринку, мені нафіг не були потрібні, тому замовив п'ятиметрову в Піднебесній. В додачу до стрічки триклятому лаоваю, себто мені, згрузили ще й блок живлення для того діла. Спочатку я думав, що він мені теж нафіг не потрібний, бо існуюча підсвітка вже дванадцятивольтова, але подивився на параметри і зрозумів, що він цілком підійде замість погорілого БЖ до мого Wi-Fi.

Так що за 6 америцьких гривень я отрмав нормально освітлений кухонний стіл

Вересень кирдик

Ще недавно було літо, не встиг пчихнути, а то вже вересень кінчився. Місяць був зачотний, але троха задуже алкоголічний.

Починалося все ніби культурно — з форуму видавців. (Ну і що, що Подерв’янського купив? Все одно — культурно!)

А далі....

Ловися книжка велика і маленька

Коротка історія моїх покупок на цьогорічному форумі видавців в чотирьох серіях.
Без прологу чи епілогу, зате з картинками :-)

Серія 1. Колекційна


Якщо я прочитав хорошу книжку і вона мені сподобалася, то я її хочу мати в своїй колеції в друкованому вигляді (хоча більшість останнім часом читаю online). Якщо не вірите, що «Атлант розправив плечі» і «Путівник по галактиці...» хороші книжки — ваші проблеми. Про Подерв’янського можна сперечатися — це досить специфічна література, але мені подобається.

Ніби свято...

Blog Day Привіт! Не знаю скільки ще людей пам’ятає, але сьогодні день, в який котрогось року якийсь буржуїн (з перепою напевно) побачив в цифрах 31.08 слово BlOg і запропонував відзначати день блогів. Пасувало би сьогодні поділитися ссилками, на якісь нові блоги, але буду чесний: відносно регулярно читаю що пише Оля, часом заглядаю до Ігоря, деколи до Павла та Сашка, а всі решта — при появі постів в соцмережах буває зайду. Ну вибачайте... Така от я асоціальна істота. Навіть в мережі.

А загалом — останній день літа, останній день серпня — всі підводять якісь підсумки. Хоча, знову ж, якщо бути чесним, то в природі осінь настала вже два тижні тому.

Але — біс з ним. Повірю календарю, що ще кілька хвилин триває літо, і спробую згадати що воно з собою принесло/понесло.