Dejavu. Майже.

За вікном вересень, а вересень це що? Правильно: книжковий форум. Ну і само собою я туди попхався, як, зрештою, майже кожного року.

Набір покупок теж майже традиційний:

— поповнення колекції свіжими частинами «Адвоката з Личаківської» та перекладами «Хронік Амбера» і «Путівника автостопом по галактиці»

Колекція

— мегазачотний календарик «Знай наших» авторства Юрія Журавля (той самий — з «OtVinta»)

Знай наших

Ще слюні капали на його ж «Карикадурки», але я пожлобився викласти за них півтори тисячі :-)

P.S.: Книжки прочитав. Дико шкода, що Кокотюха не продовжуватиме цикл «Адвоката...». Надто все похмуро закінчилося. Краще було спинитися на «Коханці з площі Ринок» — там хоч якась видимість хепі-енду була.

Fountainhead

Пораду до уваги прийняв, книжку прочитав.

Якщо назва статті нічого Вам не говорить, а сходити по лінку ліньки — пояснюю: мова йде про книгу Айн Ренд «Fountainhead».

Навмисно стараюся уникати перекладів назви, бо маю таку внутрішню чуйку, що і українське «Джерело» і "апсчєпонятный" «Источник» насправді є, хоча і правильними перекладами слова «Fountainhead», але не дуже прийнятні в контексті самого роману. На мою думку там частину head викидати аж ніяк не можна. Краще б написали «Світла голова» — було б ближче до істини.

Тим хто читав «Атланта» буде все більш-менш знайомо і можливо місцями нудно:

«Політ золотої мушки»

Вчора сходив на хороше кіно. З часу останньої «кіношної» статті я в кіно ходив ще не раз, але цей фільм справді вартий уваги. Чому?

Ловися книжка велика і маленька

Коротка історія моїх покупок на цьогорічному форумі видавців в чотирьох серіях.
Без прологу чи епілогу, зате з картинками :-)

Серія 1. Колекційна


Якщо я прочитав хорошу книжку і вона мені сподобалася, то я її хочу мати в своїй колеції в друкованому вигляді (хоча більшість останнім часом читаю online). Якщо не вірите, що «Атлант розправив плечі» і «Путівник по галактиці...» хороші книжки — ваші проблеми. Про Подерв’янського можна сперечатися — це досить специфічна література, але мені подобається.

Я буду долго гнать...

Вчора друзі збиралися покататися по Львову на роверах. Домовлялися на 21:30, але поки вони збиралися я встиг зробити мале коло площею Ринок і чуток більше через проспект Свободи, попри Добробут і назад по Лесі Українки. А потім три рази блиснуло, два рази гримнуло, почав накрапати дощ, а доки я доїхав до хати, то вже була така моцна злива.

Хлопаки таки відважилися кудись поїхати, але я так зрозумів першим пунктом програми був все-таки Staropramen — поки дощ не кінчився, а потім не знаю — іншими знимками вони не хвалилися :-)

Ну то я собі вирішив сьогодні догнатися solo.

«Піднесення Юпітер» і інша новітня фантастика

В суботу сходив позирити на «Піднесення Юпітер», яке нарешті "доїхало" до України.

афіша

Що я можу сказати...