Blog Day 2016

Ця стаття мала б з'явитися на кілька годин раніше, але ...(довга історія)

Хоча технічно поки що ще 31.08, а значить блогери все ще святкують :-)

Традиційно прийнято згадувати трохи більше «колег по цеху», проте я лінивий, тому розповім лише про один блог, який нещодавно додав в rss-читалку: Блог Романа Дмитрика

Пан Роман відома особистість в мистецьких колах, але його блог мене зацікавив не цим, а безліччю «рацпропозицій» щодо вдосконалення Львова, які вміло переплетені з екскурсами в історію.

І найприкріше напевно те, що бодай частина з цього могла б бути реальністю, але, як написав сам пан Роман, «кому потрібні думки з котрих важко щось вкрасти» — владу не цікавить здоровий глузд, комфорт, доцільність, безпека, естетика, традиції, історія; її цікавлять бабки і можливість їх дерибану. Тому маємо що маємо.

Рекомендую читати цей блог всім, хто хоче більше дізнатися про Львів або пофантазувати яким він може чи міг би бути.

Happy Blog Day!

Читайте українською, пишіть українською. Нас багато і це має бути помітно ;-)

Fountainhead

Пораду до уваги прийняв, книжку прочитав.

Якщо назва статті нічого Вам не говорить, а сходити по лінку ліньки — пояснюю: мова йде про книгу Айн Ренд «Fountainhead».

Навмисно стараюся уникати перекладів назви, бо маю таку внутрішню чуйку, що і українське «Джерело» і "апсчєпонятный" «Источник» насправді є, хоча і правильними перекладами слова «Fountainhead», але не дуже прийнятні в контексті самого роману. На мою думку там частину head викидати аж ніяк не можна. Краще б написали «Світла голова» — було б ближче до істини.

Тим хто читав «Атланта» буде все більш-менш знайомо і можливо місцями нудно:

Старість не радість.
Я кайфую...
Тут могла б бути...

Шо 'м вам годен вповісти, діти мої: маю шмарки як батоги, напив 'ім си гідно гербати зо «Старим Таліном» і лежу буквою «зю» під ковдрою. Так що, вибачайте друзі, ні в які гори я завтра не їду :-(

Але є і файна новина:

«Політ золотої мушки»

Вчора сходив на хороше кіно. З часу останньої «кіношної» статті я в кіно ходив ще не раз, але цей фільм справді вартий уваги. Чому?

«Да будет свет!» сказал Ахмет...

... а получив ще й інтернет!

Потихеньку приводжу до ладу свою хату і в процесі захотілося мені трохи додати світла на кухні. Вирішив купити світлодіодну стрічку, щоправда, конячі бухти, які продаються в нас на радіоринку, мені нафіг не були потрібні, тому замовив п'ятиметрову в Піднебесній. В додачу до стрічки триклятому лаоваю, себто мені, згрузили ще й блок живлення для того діла. Спочатку я думав, що він мені теж нафіг не потрібний, бо існуюча підсвітка вже дванадцятивольтова, але подивився на параметри і зрозумів, що він цілком підійде замість погорілого БЖ до мого Wi-Fi.

Так що за 6 америцьких гривень я отрмав нормально освітлений кухонний стіл

Вересень кирдик

Ще недавно було літо, не встиг пчихнути, а то вже вересень кінчився. Місяць був зачотний, але троха задуже алкоголічний.

Починалося все ніби культурно — з форуму видавців. (Ну і що, що Подерв’янського купив? Все одно — культурно!)

А далі....

Ловися книжка велика і маленька

Коротка історія моїх покупок на цьогорічному форумі видавців в чотирьох серіях.
Без прологу чи епілогу, зате з картинками :-)

Серія 1. Колекційна


Якщо я прочитав хорошу книжку і вона мені сподобалася, то я її хочу мати в своїй колеції в друкованому вигляді (хоча більшість останнім часом читаю online). Якщо не вірите, що «Атлант розправив плечі» і «Путівник по галактиці...» хороші книжки — ваші проблеми. Про Подерв’янського можна сперечатися — це досить специфічна література, але мені подобається.

Ніби свято...

Blog Day Привіт! Не знаю скільки ще людей пам’ятає, але сьогодні день, в який котрогось року якийсь буржуїн (з перепою напевно) побачив в цифрах 31.08 слово BlOg і запропонував відзначати день блогів. Пасувало би сьогодні поділитися ссилками, на якісь нові блоги, але буду чесний: відносно регулярно читаю що пише Оля, часом заглядаю до Ігоря, деколи до Павла та Сашка, а всі решта — при появі постів в соцмережах буває зайду. Ну вибачайте... Така от я асоціальна істота. Навіть в мережі.

А загалом — останній день літа, останній день серпня — всі підводять якісь підсумки. Хоча, знову ж, якщо бути чесним, то в природі осінь настала вже два тижні тому.

Але — біс з ним. Повірю календарю, що ще кілька хвилин триває літо, і спробую згадати що воно з собою принесло/понесло.

Як сваритися з батьками?

Ні, я не жартую. Мене направду дуже цікавить практична сторона питання. Бо вони мене виховали так, що я цього зробити не можу. От щодо посилання наху# будь-кого іншого — жодних проблем. А їх не можу. Бо то є Мама і Тато.

І в мене є така чуйка, що вони знають про цей глюк мого організму і активно ним зловживають.

Якби наші розмови десь за рік-два скласти в діалог, то получилося б щось таке: