Старість не радість.
Я кайфую...
Тут могла б бути...

09.07.2016 Помф’юк Володимир

Шо 'м вам годен вповісти, діти мої: маю шмарки як батоги, напив 'ім си гідно гербати зо «Старим Таліном» і лежу буквою «зю» під ковдрою. Так що, вибачайте друзі, ні в які гори я завтра не їду :-(

Але є і файна новина:

Ото захтів 'ім собі їсти зробити, а вся посуда в посудомийній машині. Витягую разом з панеллю газової духовки, на яку капала всяка гидота (розплавлений сир, юшка з помідорів і т.д.), поки я робив собі піццу.... Ну я як пхав, то шо думав: ну сі відмиє шо сі відмиє, а решту буду драїти желізнов драпаков. А воно, холєра така, відмило всьо!!! Кайф!!!!

Ну а по правді казати, то нинька ту мала бути стаття про москаляцький плагіат, яка мала починатися словами сплагіаченими в бубликоблогера О., які вона написала сплагіативши стиль птахоблогера І., але я не маю здоровля то всьо писати — вертаюся під ковдру.