Психологічний тест горами

Новий 2015 рік мені пощастило зустріти в Карпатах. І от в один з днів ми, щоб не сидіти в хаті, пішли прогулятися до пам’ятника Захару Беркуту.

І десь на підході до вершини непомітно поділилися на дві групи: одна пішла дорогою, а інша подерлася навпростець. До вершини добралися одночасно.

Так ото в мене питання:

— І варто було висолопивши язики дертися бездоріжжям, грузнути в снігу, пітніти, падати і т.д., замість того, щоб спокійно насолоджуватися краєвидами?

Я в тих справах не фахівець, але думаю мудрі дядьки Юнг та Фройд щось би розповіли про обидві наші групи.

P.S.: Попри хронічне недосипання відпочив класно! Дякую всім за компанію.