Я буду долго гнать...

Вчора друзі збиралися покататися по Львову на роверах. Домовлялися на 21:30, але поки вони збиралися я встиг зробити мале коло площею Ринок і чуток більше через проспект Свободи, попри Добробут і назад по Лесі Українки. А потім три рази блиснуло, два рази гримнуло, почав накрапати дощ, а доки я доїхав до хати, то вже була така моцна злива.

Хлопаки таки відважилися кудись поїхати, але я так зрозумів першим пунктом програми був все-таки Staropramen — поки дощ не кінчився, а потім не знаю — іншими знимками вони не хвалилися :-)

Ну то я собі вирішив сьогодні догнатися solo.

А щоб довго не вигадувати маршрут — просто поїхав до роботи, щоб засікти час, за сікльки я туди добираюся ровером. 20 хвилин. Назад — 15 — все-таки вниз. Думаю, що в світлу пору доби могло б бути швидше, бо довелося їхати враховуючи сумні реалії львівських доріг.

Думаєте я про ями? Нє! Ями — то пів біди. Не такі вони в нас і великі.

Основна засада в іншому: за відсутності велодоріжок ПДР віддає лісапедистам 1 метр від бордюру. А там що? Правильно — каналізаційні решітки. Думаєте вони на одному рівні з дорогою? Що-що Мейсон сказав? Ага!.. Перекласти що то означає?

А особливу подяку хочу висловити нашим комунальникам за решітки зварені ХЗ-з-чого, з прорізами по 5 і більше сантиметрів, а особливо за те, що вони покладені прорізами вздовж дороги. Уявили на скільки туди колесо провалитися може? Кувирок через руль гарантований.

От тому в вечірній час велосипедистам дотримуватися ПДР трохи небезпечно.

А загалом ідея кататися нічним Львовом мені сподобалася. Спеки нема, вітерець гарантований, навіть якщо інші його не відчувають ;-) Ляпота-а-а-а-а!

Узаконене хитрожопство

Наша кохана Верховна Рада прийняла закон «Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті».

Що я можу сказати.... Це не закон — це піздєц!

Валюта міняється, а відсоткова ставка ні.

Пояснюю на пальцях:

Тілько ві Львові...

Ранок. Іду на роботу. Вулиця підметена, неподалік на бордюрі сидядть два дєдуліка-двірника. Один вже курить цигарку, другий тільки починає.

І тут отой другий....

(барабанний дріб)

«Піднесення Юпітер» і інша новітня фантастика

В суботу сходив позирити на «Піднесення Юпітер», яке нарешті "доїхало" до України.

афіша

Що я можу сказати...

Камера мобільника — лайно

І в мене є два свідки, які це можуть підтвердити:

А в мене 73 сантиметри!!!

Фу, яка в тебе похабщина в голові!

Я не про те.

Старість

Ліричний відступ:
ні, не те — відступ то всередині тексту...
Ліричний приступ:
Ні, це теж щось не те..
Ліричний заступ:
Знов не так... Згадав!
Ліричний вступ:

От попробуй Горобцю щось скажи — зразу ж розпашталакає :-D

Ні, дата мого народження не така вже велика таємниця... А от те, що я збирався епіграфом до цієї статті взяти цитату Пушкіна «В комнату вошел старик лет тридцати» — міг би і почекати поки я що напишу.... Нічого: є ще інші письменники.

Николай Михайлович Карамзин был старше всех собравшихся. Ему было тридцать четыре года — возраст угасания.
Юрій Тинянов

До чого я це все? Зараз розкажу.

Я просто %рє#єю!!!

Причому не так з двох малолітніх імбецилок, як з коментів (що в ютубі, що на fb).

Що таке інформаційна війна і як в неї воювати

Таку штуку як інформаційна війна насправді винайшли давно-предавно і, зрозумівши первні принципи, розумні люди з незапам’ятних часів ухитрялися обернути слова на свою користь.

Перші згадки про таких хитрунів доходять до нас в міфах і легендах: пам’ятаєте хитрого гінця, який мав повідомити про поразку, а натомість сказав, що військо перемогло? За правду йому мали б зробити «сєкір-башка», а так і свято людям влаштував (недовге, правда :-) ) і шкуру свою зберіг.

Ото власне і є основний принцип інформаційної війни: видавати інформацію так, щоб задовільнити свої шкурні інтереси.

З часом техніка словоблуддя вдосконалилася і її стали застосовувати в масштабах держав, а особливо хитрі спритники — в світовому масштабі.

Найвідоміша брехологія: апокрифічні лжеєвангелія, модифікації і трактування «офіційних» християнських Євангелій. Зовсім не дивно, що таку потужну персону як Ісус Христос, різні пройдохи намагалися використати для своїх цілей. Дивно те, що навіть зараз, маючи всю потугу цифрових технологій, ми досі не в стані відсіяти всю ту брєдотіну, яку давним-давно натикали продажні переписувачі і їх замовники. (Не нагадує стандартних нарікань «ну є ж інтернет — можна знайти і перевірити будь-яку інформацію і дізнатися що насправді відбувається»? Так от з однієї сторони ніби-то й можна, а на практиці — виходить що далеко не завжди...)

Ну і навряд чи я кого здивую, коли скажу, що Україна є об’єктом масштабних фальсифікацій, але в мене є шанс, якщо я розповім з якого часу це все триває.

Dlaczego?

Це запитання в першу чергу адресується дівчатам. Бажано активним користувачкам соцмереж.

Розкажіть мені тупому: