Dejavu. Майже.

За вікном вересень, а вересень це що? Правильно: книжковий форум. Ну і само собою я туди попхався, як, зрештою, майже кожного року.

Набір покупок теж майже традиційний:

— поповнення колекції свіжими частинами «Адвоката з Личаківської» та перекладами «Хронік Амбера» і «Путівника автостопом по галактиці»

Колекція

— мегазачотний календарик «Знай наших» авторства Юрія Журавля (той самий — з «OtVinta»)

Знай наших

Ще слюні капали на його ж «Карикадурки», але я пожлобився викласти за них півтори тисячі :-)

P.S.: Книжки прочитав. Дико шкода, що Кокотюха не продовжуватиме цикл «Адвоката...». Надто все похмуро закінчилося. Краще було спинитися на «Коханці з площі Ринок» — там хоч якась видимість хепі-енду була.

Сукологія

Ото як начитаєшся інтернету скільки всяких уродів розвелося навколо — диву даєшся. Причому чим більше читаєш — тим більше дивуєшся скільки критеріїв підходять під тебе самого.

Так ото зараз я тобі, друже-читачу, розкажу яка я рідкісна сука:

 

...про політику і сміття...

 

Однією із суттєвих перешкод для успіху роду людського слід вважати те, що люди слухаються не того, хто розумніший за інших, а того, хто голосніше за інших говорить.

  Шопенгауер
   
 

Пиши про політику і сміття і тебе будуть читати

  Бублик
   

Теми ці і справді благодатне поле для графоманства, від чого постійно страждає стрічка новин мордокнижки, але раз пишуть всі, то вставлю своїх п’ять копійок і я. Як казала колись приснопам’ятна пані Стася: «А во в Італії якась курва стала депутатом, а я що гірша?»

Наперед прошу пробачити за кількість букофф.

Ото ж теза, яка мабуть найчастіше мусолиться у зв’язку з обидвома цими популярними напрямками дискусії: проблему сміття використовують, щоб понизити рейтинг Садового. Думка має право на життя, але... Давайте-но подивимося звідки цей рейтинг взявся.

...

...на якогось чорта поновив реєстрацію доменів ще на рік....

Це ще хтось читає?

Blog Day 2016

Ця стаття мала б з'явитися на кілька годин раніше, але ...(довга історія)

Хоча технічно поки що ще 31.08, а значить блогери все ще святкують :-)

Традиційно прийнято згадувати трохи більше «колег по цеху», проте я лінивий, тому розповім лише про один блог, який нещодавно додав в rss-читалку: Блог Романа Дмитрика

Fountainhead

Пораду до уваги прийняв, книжку прочитав.

Якщо назва статті нічого Вам не говорить, а сходити по лінку ліньки — пояснюю: мова йде про книгу Айн Ренд «Fountainhead».

Навмисно стараюся уникати перекладів назви, бо маю таку внутрішню чуйку, що і українське «Джерело» і "апсчєпонятный" «Источник» насправді є, хоча і правильними перекладами слова «Fountainhead», але не дуже прийнятні в контексті самого роману. На мою думку там частину head викидати аж ніяк не можна. Краще б написали «Світла голова» — було б ближче до істини.

Тим хто читав «Атланта» буде все більш-менш знайомо і можливо місцями нудно:

Старість не радість.
Я кайфую...
Тут могла б бути...

Шо 'м вам годен вповісти, діти мої: маю шмарки як батоги, напив 'ім си гідно гербати зо «Старим Таліном» і лежу буквою «зю» під ковдрою. Так що, вибачайте друзі, ні в які гори я завтра не їду :-(

Але є і файна новина:

«Політ золотої мушки»

Вчора сходив на хороше кіно. З часу останньої «кіношної» статті я в кіно ходив ще не раз, але цей фільм справді вартий уваги. Чому?

«Да будет свет!» сказал Ахмет...

... а получив ще й інтернет!

Потихеньку приводжу до ладу свою хату і в процесі захотілося мені трохи додати світла на кухні. Вирішив купити світлодіодну стрічку, щоправда, конячі бухти, які продаються в нас на радіоринку, мені нафіг не були потрібні, тому замовив п'ятиметрову в Піднебесній. В додачу до стрічки триклятому лаоваю, себто мені, згрузили ще й блок живлення для того діла. Спочатку я думав, що він мені теж нафіг не потрібний, бо існуюча підсвітка вже дванадцятивольтова, але подивився на параметри і зрозумів, що він цілком підійде замість погорілого БЖ до мого Wi-Fi.

Так що за 6 америцьких гривень я отрмав нормально освітлений кухонний стіл

Вересень кирдик

Ще недавно було літо, не встиг пчихнути, а то вже вересень кінчився. Місяць був зачотний, але троха задуже алкоголічний.

Починалося все ніби культурно — з форуму видавців. (Ну і що, що Подерв’янського купив? Все одно — культурно!)

А далі....